Як же правильноспілкуватися з гіперактивною дитиною ?
Пропаную
декілька простих, але ефективних правил:
ØНе
забороняйте дитині стояти під час уроку, якщо їй це потрібно
ØДавайте
їй можливістьрухатись на уроці
(доручіть витирати дошку, впроваджуйте фізкультхвилинки)
ØНіколи
не приказуйте, не примушуйте, але також і непотрібнопідлещуватисяпередтакою дитиною .Достатньо
буде попросити, можливо декілька разів.
ØНазавжди відмовтесь від читання нотацій. Така дитина буде тількинервувати, але ніяких висновків при такому
підході для себе не зробить. Краще поставити запитання о можливих наслідках
такої поведінки, або самому розказати учневісхожу історію, при цьому ніяк не звинувачуючи його у тому що
трапилось.
ØПід час уроку зведіть до
мінімуму усі відволікаючі фактори. Для цього перш за все, виберіть для дитини
оптимальне місце за партою – у центрі класу напроти дошки.
ØДозувати учню виконання великого
завдання, розбивати його на окремі частини. Контролювати етапи виконання роботи
кожній із них.
ØТака дитина набагато краще
впорається із більш важкими але цікавими, динамічними завданнями, ніж з довгими
і нудними. Тому готуючись до уроку вчительможе розробити для таких дітей індивідуальні
завдання, або зробити сам урок більш динамічним.
ØНе
пред’являйте збільшених вимог такому учню.
ØНе
доручайте йому масу справ водночас(староста,
редактор, режисер та інші можливі ролі) Звісно, такі діти полюбляють нести
велику відповідальність, і навіть якщо це в них добре виходить,така загрузка підриває їх і без того
нестабільний емоційний стан. Зупиніться на чомусь одному, своєчасно змінюючи
види діяльності.
ØКорисним буде надавати такій
дитині робити одну вправу, але на певний час, щоб вона могла його виконати
ØУ разі агресивної поведінки, або
після конфлікту, якщо дитина зовсім не намагається разом з вами аналізувати
ситуацію та знайти вихід, дайте їй
можливість побути на самоті, подумати самостійно. Вона обов’язково виявить
свою провину та зробить необхідні висновки. При цьому, якщо дитина категорично
відмовляється просити вибачення,запропонуйте їй замість цього зробити щось приємне та несподіване на
знак примирення.
ØНамагайтеся
ніколи не казати дитині різке «Ні» та замість захоронення пропануйте вибір.
ØЗавжди
находьте час щоб вислухати таку дитину, та
спробуйте не критикувати її розказ.
ØПо можливості ігноруйте
визиваючи вчинки дитини.Та заохочуйте
до хорошої поведінку.
ØДавайте
можливість таким учням покричати на перерві , таким чином діти
знімають слабкість та гнів.
ØПід час уроку намагайтеся як намова більше контролювати
свою власну поведінку, свої емоції.
ØЯкщо учень порушує дисципліну, замість зауваження:знайдіть для нього запитанняабо доручить щось зачитати вголос,
пошуткуйте,змініть вид діяльності.
Порадьте
батькам:
ØСпокійніше реагувати на будь-які
дії такої дитини.
ØСлідкувати за своїми емоціями,
голосом та інтонацією.
ØСпланувати разом з дитиною
системи правил поводження, покарань та винагород.
ØУникайте слів «неможна», та
«ні».
ØУ мить роздражнення переключати
увагу дитини.
ØХвалить дитину кожен раз, коли
він на це заслужив.
ØУкріплюйте його віру у свої
сили.
ØНе заставляти нічого робити
силою, або по принадженню, такий підхід може назавжди знищити цікавість до
навчання.
ØЧастіше давати дитині бути на
самоті.
ØУникати людяних місць.
Знаходження у супермаркетах, ресторанах, оказує на дитину стимулюючу дію.
ØОберігати дитину від перевтомлення. Саме вони
призводить до зниження самоконтролю.
ØВиконувати чіткий розпорядок
дня. Повинно бути чіткий час для навчання, виконання домашнього завдання,
прогулянок тощо.
ØВідмовитися довго дивитися телевізор,
а від комп’ютерних ігор відмовитися взагалі.
ØНа прямую ніколи не
звинувачувати дитину.Частіше
бувати разом на вулиці.
ØПоступово привчати виконувати
одноманітну роботу .
ØНе записувати дитину у велику
кількістькружків та секцій.