ØПам’ятайте,
що крик, роздратування, різкі зауваження тільки сильніше сповільнюють у дитини
процес мислення. Враховувати це потрібно під час будь-якої роботи. І вчитель і
батьки повинні зовсім відмовитися від фраз: «Швидко розкажи мені визначення»,
або «Негайно виправи помилку». Дитина може прекрасно знати визначення і бачити
помилку, але такий темп не дозволяє йому зібратися з думками. Якщо така дитина
далі почує «Знов не вивчив», то занервує ще більше. І вже через декілька років
навчання відстане зовсім.
ØВ
роботі з такими дітьми слід враховувати важкість переключення на новий вид
діяльності. Такому учню можливо доведеться пояснювати декілька разів одне й теж
саме завдання. Але не перетворюйте пояснення у монолог, чим менше слів – тим
краще. А для того, щоб він виконав його правильно слід надати більше часу. Так само, й домашні завдання слід робити не
«всі разом», а по черзі з паузами 15-30 хвилин, щоб дитина встигла переключити
увагу.
ØТаких
учнів потрібно попереджувати про зміну діяльності заздалегідь, щоб він зміг настроїтися
на наступну роботу. Наприклад ви можете сказати: «Через п’ять
хвилин ми закінчуємо писати і будемо працювати за підручником».
ØКоли
говорите намагайтеся встановити з таким учнем візуальний контакт. У деяких
дітей виробляється свого роду імунітет на вказівки «здалеку».
ØЯкщо
ви викликали учня відповідати (але не у якому разі не робить це на початку
уроку), спробуйте не перебивайте його, дати зібратися з думками і відповісти.
ØТаким
учням просто необхідні факультативи, додаткові заняття, або позаурочна допомога
батьків. Набагато легше буде вчитися такій дитині, якщо домаз нею будуть хоча б трохи розбирати наступну тему. Тоді на уроці з’явиться
можливість «встигати» слухати та розуміти вчителя. Якщо цього не робити з часом
накопляться проблеми, а дожинати таким дітям особливо важко.
ØПридивіться
за учням, можливо ви помітите, що якісь завдання він навмисно робить повільніше
за інші. Можливо, таким чином він намагається здобути вашу увагу, а можливо
йому подобається ця робота! В цьому разі ви можете порадити батькам віддати
дитину в ту чи іншу студію, групу, гурток саме за її бажанням (такі діти рідко
самі говорять про свої схильності).
ØРазом
з батькам привчайте дитину слідкувати за часом, робити завдання за годинником
(збиратися, гуляти, робити уроки…) та поступово зменшувати час.
ØДаруйте
позитивні емоції. Дитина від дорослого чекає уваги і робить усе, щоб ви
відмітили саме його. Увага може бути позитивною, або негативною. Цікаво, що
діти більше реагують на інтенсивність емоцій, ніж на їх характер. Таким чином,
якщо ви скажете: «Сьогодні ти впорався вчасно» - це буде «трійка» по шкалі
позитивної уваги, а ось, якщо ви збільшеним тоном скажете «Ти можеш робити це
швидше! Тебе чекає весь клас» , - це вже вісім по шкалі уваги (на цей раз –
негативної). Ось чому таким дітям потрібна збільшена позитивна увага.
ØЯкщо ви помічаєте, що дитина зробила щось
швидко, навіть відкрила з усіма щоденник, хвалить її за швидкість та
ефективність. Цим правилом кожен день повинні користуватися і батьки. Якщо
дитина не буде боятися помилитися, вона стане більш організованою.
ØБатьки
можуть досить ефективно користуватися системою «зірок». Суть цієї гри досить
проста: купуються зірки (наклейки) та календар з великими цифрами. І кожен раз,
коли учень швидко зробить домашню роботу
– цей день відмічається зіркою. До того ж складається умова, про накопичення
певної кількості зірок. Якщо дитина впорається із завданням – отримує приз.
ØНа
перервах такі діти майже завжди спокійні. Вихователям часто здається, що вони
нічим не займаються. Так воно і є, і вам потрібно прийняти таку поведінку за
нормальну, тобто не робити зауважень, не нав’язувати власну думку. Якщо для
дитини створити оптимальні умови, така поведінка з часом зімнеться і в середній
школі таких проблем майже не буде.