Часто діти не встигають в
силу своїй повільності. І перше що роблять батьки та вчителі – сваряться на
дітей та докоряють у ліні. Але це дуже велика помилка.«Швидкими» такі діти не зможуть стати, як би
ви не намагалися.
Такі діти справді
особливі і як ніхто потребують індивідуального підходу. Але в сучасній школі це
досить важко. Їх намагаються не помічати, або вимагають від них неможливого:
«робити швидше!». Саме тому починаються проблеми, знижується успішність. Але
повільні діти – не «тупі», справа зовсім не в здібностях, а у дуже високому
темпі роботи на уроці.
Якщо уважно подивитися на
дітей (особливо підліткового віку), то стає зрозуміло, що саме невпевненість у
своїх силах являється основною проблемою для багатьох із них. Ці діти не
стануть порушувати дисципліну, нічого зайвого не скажуть, не стануть
сперечатися. Така поведінка не заважає вчителю проводити урок, тому не викликає
підозри чи переживання. Але невпевненість у собі – це велика проблема для сучасного учня.
Все частіше у класі зустрічаються діти із
агресивною поведінкою.Часто буває так,
що не зважаючи на старання вчителя та батьків агресивність дитини не
зменшується. Як же правильно поводитись із такою дитиною? Спілкування з
агресивною дитиною потребує стриманості та високого самоконтролю зі сторони
дорослих. У таких дітей почуття вини, порушення рівноваги не проходять, навіть
якщо їм вдається направити на когось свої негативні емоції.Але в першу чергу таким дітям необхідно дати
зрозуміти, що дорослий – їх союзник, помічник у вирішенні цих внутрішніх
проблем. Агресивні діти повинні зрозуміти, що їх люблять і сприймають такими,
як вони є, але саме їх вчинки псують усе враження, до того ж й у самих не
викликають задоволення.
Яку ж дитину можна назвати
гіперактивною?На що треба звернути
увагу?
·Неспокійні
дії дитиниНевгамовністьДитина
не терпить одноманітних занять Прибуває
у постійному русіІноді
спостерігається агресивна поведінка Погано
контролює свої емоції, у тому ж числі й гнів.Часто
порушує правила. Погано організований.
Кожен з цих при знаків ,
якщо його роздивлятися окремо, ні про що не говорить, але якщо декілька з них
об’єднати -це вже привід для
хвилювання.
Вчитель
– це більш ніж професія! Але справжній вчитель – це завжди учень. Для того щоб
оволодіти мистецтвом навчати потрібно самому
постійно рухатись у перед, здобувати знання та обожнювати цю професію. Але перш
за все нам необхідно пам’ятати, що діяльність вчителя- це постійний та суттєвий вплив на змінний,
чуттєвий та суперечний світ дитини.