Сайт психологов г.Ильичевска

Правила підготовки до іспиту

     Готуватися до іспиту слід поступово. Для цього за кілька місяців потрібно підібрати матеріал для підготовки до відповіді на кожне екзаменаційне запитання та скласти план: в який день скільки відповідей треба вивчити. Цей план обов’язково слід записати та стежити за його дотриманням. За дотримання плану можна себе чимось побалувати.

     Під час підготовки кожної відповіді необхідно скласти собі орієнтовний план, виділивши основні значеннєві фрагменти. Учити бажано вдень, а повторювати – перед сном і зранку: інформація переходить у пам’ять на тривале зберігання в той час, коли людина спить. Добре, якщо є можливість повторити вголос, наприклад розповісти вивчене батькам. Або принаймі переказати самому собі, не підглядаючи в підручник. Це помітно поліпшить якість запам’ятовування.

     У період підготовки до іспитів важливо добре харчуватися та висипатися, інакше можна заробити безліч важко виліковних захворювань.

     І останнє. Кажуть, що легше запам’ятати матеріал за тим робочим столом, на якому є жовті і фіолетові предмети. Спробуйте.

Правила самоорганізації уваги під час підготовки до іспитів

1.      Заздалегідь розплануйте свій час, щоб у години занять ніщо не відволікало вас.

2.      Розпочинаючи роботу, завчасно організуйте своє робоче місце.

3.      Приступаючи до занять, максимально мобілізуйте свою волю, покиньте усі зайві думки. Найкращий спосіб – попередній перегляд матеріалу, складання плану майбутньої роботи.

4.      Стійкість уваги багато в чому залежить від того, наскільки ви розумієте досліджуваний матеріал (розуміння значною мірою ґрунтується на знанні попередніх розділів програми)

5.      Якщо зосередити увагу на навчальному матеріалі заважають хвилювання, тривога у зв’язку з майбутнім іспитом, сторонні думки, то займіться конспектуванням або читанням досліджуваного матеріалу вголос. після того, як вам удасться зосередити увагу, можна читати «про себе».

6.      Чергуйте читання з переказуванням, розв’язанням завдань, тому що це попереджає виникнення психічного стану монотонності, за якого стійкість уваги знижується.  Однак така зміна не повинна бути занадто частою: це призводить до зайвої суєти, поверхневого сприйняття навчального матеріалу.

7.      Якщо під час читання ви раптом усвідомили, що на якійсь час «відключилися», змусьте себе негайно повернутися до того місця, де відбулося відключення. Визначити його досить легко: весь попередній текст під час повторного читання сприймається як незнайомий. Обов’язкові повернення не тільки забезпечать освоєння сприйманого матеріалу, але й сприятимуть підвищенню загальної стійкості уваги.

8.      Не забувайте про гігієну розумової праці, оптимальне освітлення  та температуру.

Напередодні іспиту:

▲  один день перед іспитом присвятіть тому, щоб знову повторити всі плани відповідей. Не повторюйте білети один за одним, краще напишіть номера на аркушах і тягніть, як на іспитах. Щоразу, перш ніж відповісти на запитання білета, згадайте та запишіть план відповіді. Якщо це вийшло легко, можете не розповідати – це питання ви знаєте добре. Відомо, що голос, поза, жестикуляція не тільки видають стан людини, але за принципом зворотного зв’язку здатні впливати на нього. Прибравши впевнену позу, починаючи говорити спокійним впевненим голосом, ви стаєте спокійнішим і впевненішим;

▲  якщо ви хвилюєтеся, то безпосередньо напередодні іспиту уявіть ситуацію в усіх фарбах, з усіма своїми почуттями, переживаннями, «страшними думками». Спочатку ви уявляєте, як у вас тремтять руки або пересихає в горлі, у голові – жодної думки. Ви тягнете білет, сідаєте на місце або читаєте завдання на дошці під час письмового іспиту… і страх зникає, ви зосереджуєтесь  починаєте спокійно готуватися до відповіді ао виконувати завдання, потім підходите до екзаменаційної комісії та відповідаєте на всі запитання (якщо ви взагалі не відчуваєте страху перед іспитом, то не треба його й уявляти собі);

Під час іспиту:

■ починайте готуватися з того питання, виконувати те завдання, яке є для вас легшим;

■ напишіть орієнтовний план відповіді на окремому аркуші паперу. Пишіть навіть те, що спочатку може здатися непотрібним, це допоможе під час письма пригадати ще якісь факти. Якщо вам удасться це зробити, ви заспокоєтесь, голова працюватиме ясніше та чіткіше, тепер вашу енергію можна спрямувати на відповідь;

■ складання невеликого плану забере хвилин 20-25. Прикріпіть аркуш із планом до екзаменаційного аркуша, і екзаменатор побачить, що у вас методичний склад розуму;

■ за можливості сформулюйте коротку відповідь на запитання в першому ж реченні;

■ якщо запитання складається з декількох частин, назвіть кожну з них і підкресліть підзаголовки . Екзаменатор побачить, що вам є, що сказати за кожним пунктом;

■ вашу роботу буде легко читати, якщо почерк чіткий і зрозумілий;

■ упевніться, що в готовій відповіді є вступ, основна частина та висновок.

Тактика відповіді:

● прочитати весь білет до кінця;

● оцінити, який пункт є для вас найлегшим;

● намітити послідовність розв’язання завдань за принципом від простійшого до найскладнішого;

● якщо завдання виявилося складнішим, ніж ви вважали, переходьте до наступного. Виконавши інше завдання, можна повернутися до першого;

● стежте за часом, відведеним вами на розв’язання кожного пункту;

● якщо залишається зайвий час, не кваптеся підводитись. На письмовому іспиті витратьте цей час на перевірку, не усному – послухайте, про що запитує викладач: запитання повторюються.

 Шпаргалки корисні, якщо дотримуються дві умови:

J шпаргалки повинні бути написані самим учнем;

J діставати шпаргалку є сенс тоді, коли ви взагалі не знаєте нічого.

  Не рекомендуємо користуватися шпаргалками: ризик занадто великий, тому що «незасвіченими» залишаються не більше 30% шпаргалок

по материалам Интернет